Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 98

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 92 93 94 95 96 97 < 98 > 99 100 101 102 103 104 .. 217 >> Следующая


310
Частина II

ОРГАШЗАЩЯ ВИРОБНИЦТВА

Глава 11

ОРГАН13АЦ1ЙН1ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА

11.1. Оргашзащя виробництва: суттсть, принципи.

11.2. Загальш форми оргашзаци виробництва.

11.3. Типи виробництва, ix техтко-економгчна характеристика.

Ключовх поняття: оргатзацЬя; оргашзащя виробництва; принцип диференщаци; принцип спещалЬзаци; принцип пропор-цшности принцип прямоточности принцип паралельности принцип безперервности принцип гнучкостЬ; концентрацЬя; деконцентрацЬя; спещалЬзащя; диверсифтацЬя; кооперування; ттегрування; комбтування; тип виробництва; одиничне виробництво; сершне виробництво; масове виробництво

Студент повинен знати: icmopiw розвитку науки про оргатзацт виробництва, й суттсть;

вмхти: визначати умови забезпеченняреал1зацй принцитв оргашзаци виробництва; ращональт форми оргашзаци виробництва i eidnoeidni типи виробництва.

311
Глава 11

11.1. Оргашзащя виробництва: сутшсть, принципи

Початком формування i розвитку науки про оргатзащю виробництва у промисловост можна вважати XVIII ст., коли англшський механ1к Р. Аркрайт створив “фабричний кодекс” — систему регулювання процес1в пращ в умовах великого машинного виробництва. BaroMi дослщження проблем оргашзаци д1яльност1 тдприемств, розподшу пращ, економ1чних процеыв на виробництв1 здшснив Ч. Беббедж “Економша машинного i мануфактурного виробництва”, 1832 р. Теоретичт узагаль-нення оргашзаци великого машинного виробництва здшснив К. Маркс у свош пращ “Каттал”, у якш сформулював основт принципи оргатзаци та визначив шляхи розвитку машинного виробництва.

Систематична розробка наукових метод1в оргашзаци виробництва у промисловост1 почалася наприкшщ XIX ст. Особливу роль у розробщ наукових основ оргатзаци виробництва вдагра-ли роботи Ф.У. Тейлора. BiH сформулював принципи оргатзаци виробництва i розробив на цш ochobI систему наукового управлшня. Його американськими послщовниками е Г. JI. Гант (система графш1в для планування та облшу виробництва); К. Паркхорст (схеми оргашзаци виробництва, шструкцп персоналу); Ф. Пльберт (вивчення трудових процес1в); К. Кнеппель (умови практичного використання принцитв науково! оргат-зацп виробництва).

Важливе значения мали теоретичш та практичш роботи Г. Форда, який у роки першо! св1тово! вшни розробив i здшснив систему оргатзаци безперервного потокового виробництва в машинобудувант. Система Г. Форда базуеться на таких основних положениях: максимальний розпод1л пращ з тим, щоб операци виконувалися робтшками низько! квал1фшаци; ме-хашзащя та автоматизащя виробництва; послщовна стандар-тизащя ycix чинник1в виробництва: сировини, обладнання, шструмент1в, техноло^чних peжимiв, форм оргатзаци виробничих процес1в.

1нженер К. Адамеща, що виконував дослщження пщ час свое! д,1Яльност1 на металургшних заводах Украши, сформу-

312
Орган1зац1йж основи виробництва

лював три закони оргашзаци: закон розподшу пращ, закон концентрацп або штеграци, закон гармошзаци. Н. Ларновсь-кий в робот1 “Оргашзащя промислових пщприемств з обробки метал1в” (1911 р.) розглядав як основш таш принципи: макси-мальне упцльнення виробництва, одночасшсть виконання опе-рацш, спрощення виробничо! структури заводу. I. Каннегюер в робот1 “До питания з оргашзаци металообробних завод1в” (1916 р.) сформулював низку положень: детальне планування роб1т; ра-щональний розпод1л пращ та обов’язшв; вчасне забезпечення виробництва ресурсами; своечасна пщготовка виробництва тощо.

Значний внесок у розвиток науково! оргашзаци пращ внесли вчеш Центрального шституту пращ (1921—1927 pp.) — А. Гастев, П. Керженцев, О. брманський, G. Розмирович та iH. У 30—40 роках XX ст. проблеми розрахуншв параметр1в серш-ного виробництва розв’язував Б. Каценбоген, основи потокового виробництва — К. Корницький, теор1ю групового виробництва — С. Митрофанов; проблеми оргашзаци виробництва у 4aci —

О. Непорент.

Друга половина XX ст. характеризуеться розширенням дослщжень з оперативного планування виробництва (В. Летенко, Я. Гальперш, Р. Петухов, С. Соколщин та iH.); з оргашзаци забезпечувальних та обслуговувальних процес1в (Л. Барташов, Б. М1льнер, Б. Власов та iH.); оргашзацшних проблем створення й освоения виробництва ново! продукци (В. Летенко, Л. Гам-рат-Курек, А. Проскуряков, О. Туровець та ш.).

Термш “оргашзащя” походить з французько! organisation, тобто сполучення когось або чогось у едине щле. Оргашзащя у загальному розумшш — це сполучення окремих елемент1в щло-го у npocTopi й 4aci. Оргашзащя притаманна yciM сферам живого i неживого свпу (оргашзащя сонячно! системи; гри в футбол!; ушверситетсько! науки; навчального процесу тощо).

В умовах пщприемства оргашзащя виробництва — це ра-цюнальна взаемод1я пращвнишв, засоб1в i предме^в пращ у npocTopi та 4aci. Оргашзащя процеыв виробництва на пщприемств! охоплюе: оргашзащю науково-дослщно!, конструктор-сько! та оргашзацшно! пщготовки виробництва; оргашзащю основних, забезпечуючих i обслуговуючих процеыв виробництва. Ефективне функцюнування ycix складових оргашзаци процесу виробництва базуеться на таких загальних принципах:
Предыдущая << 1 .. 92 93 94 95 96 97 < 98 > 99 100 101 102 103 104 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100