Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 95

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 89 90 91 92 93 94 < 95 > 96 97 98 99 100 101 .. 217 >> Следующая


Абсолютна р1зниця зведених витрат, розрахованих за двома вар1антами, становить пор1вняльний економ1чний ефект одного вар1анта вщносно шшого:

питомий ефект, грн/шт. (т, м3):

3t =ct +Епк( —>min.

(10.14)

зх =14,0 + 0,1510,0 = 15,5; з2=13,5 + 0,1512,0 = 15,3;

33 =13,0 + 0,1514,0 = 15,1;

34 =12,7 + 0,1516,0 = 15,1; зъ =12,5 + 0,1518,0 = 15,2; з6 =12,0 + 0,15*20,0 = 15,0;

^пит — 3i 32 — (ci+ Епкг) (с2 + Енк2);

р1чний ефект, грн/р1к:

298
Ефектившсть тженерних та господарських р1шень

?р =((сг +Енк1)-(с2+Епк2))В2,

де В2 — р1чна продуктившсть об’екта за другим вар1антом.

Пор1внючи вар1анти, необхщно забезпечити ix знггавлетсть: за р1чною продуктивтстю (розрахунок через питом1 показники); еколопчними, ергоном1чними та шшими показниками якост1; складом витрат, що враховуються у каттальних i по-точних витратах; щнами, тарифами i методами розрахунку вартнших показнишв; часом здшснювання витрат i одержания ефекту.

У розрахунках використовують середньостатистичт вихщш дат, що мають у реальнш дшсност1 вщхилення у той чи шший

6iK.

З’ясувалося, що точтсть розрахунку зведених витрат становить ±4—5 %. Тому вар1анти економ1чно р1внощнт, якщо р1зниця м1ж ними не перевищуе ±8—10 %.

У конкретних умовах застосування ново! техшки i технологи розрахунки виконують пор1вняно з базовою техшкою, яка замшюеться або працюватиме паралельно з новою на конкретному пщприемствь При цьому можлив1 TaKi ситуаци.

Впровадження noeoi техшки не змтюе якост1 продукци, а базова тпехшка продовжуе працюватпи паралельно з новою. Тод1 економ1чний ефект (у гривнях за рш) розраховують так:

ЕЪ =((сб +?„ Ъ)-(с„+Еккн))Вя, (10.15)

де сб, сн — питом1 поточт витрати на застосування базово! та ново!* технши, грн/т (м3);

кб> кп — питом1 каттальт витрати на застосування базовох* та ново! технши, грн/т (м3);

Вн — р1чна продуктивтсть ново!* технши, т (м3)/рш.

Якщо фактична рентабельтсть виробництва на пщприемств! вища за нормативний коефицент ефективност1, значения слщ вважати таким, що дор1внюе фактичнш рентабельность

Впровадження noeoi техшки змтюе ятсть продукци, вна-сл1док чого змтюетъся Ti цта (Цб на Цп). Базова технша продовжуе працювати паралельно з новою. Тод1 економ1чний ефект (у гривнях за piK)

299
Глава 10

ЕРг =((«,6+-Б„«6)-(сн+-Бякн) + Дн-Д6)Вн. (10.16)

Нова техтка замтюе базову (дтчу), яка продаеться. У щй ситуаци частка необхщних каттальних витрат на придбання ново!' техшки сплачуеться виручкою вщ продажу базово! техшки. Тод1 економ1чний ефект (у гривнях за piK)

К =

Рз

(с6+Е„к6)-

+ ?„I к„ --

Кл-К,

\\

б. ДМ

в„

Ва, (10.17)

JJ)

де К6 дм — витрати на демонтаж базово! технши, грн; Кбз — залишкова вартють базово! техшки, грн.

*63 =*6

' t л 1-i*-

(10.18)

де К6 — каттальш витрати на базову техншу, грн;

Тв — нормативний строк служби базово! техшки, рок1в; t6 — фактичний строк, вщпрацьований базовою техшкою, роюв. Нова техтка замтюе базову (дшчу). Якщо на базову тех-шку покупець не знаходиться, и здають на вторинну сировину. Недоамортизовану частину вартоста базово! техшки слщ перенести на поточш та капггальш витрати пщ час експлуатацп ново! техшки. У цьому paei економ1чний ефект (у гривнях за piK):

К =

Р4

\с6+Еякб)-( сн + +ЕИ {Кя + Кб»

ТВ [ в

'J)

ВшЛ 10.19)

де Кбл — лшвщацшна варт1сть базово! техшки, грн;

Тн — нормативний строк використання ново! технши, рошв. УразЬ модертзаци устаткування, мехатзацп та автоматизации po6im каттальш витрати додають до дпочих i тод1 еко-ном1чний ефект:

Др5 = (с6~ся)Вя-ЕЯАК, (1(^20)

де АК — додатков1 капггальш витрати на модершзащю, меха-тзащю або автоматизащю, грн.

300
Ефективтсть Ыженерних та господарських piuieHb

10.4. Методика розрахунку сукупного ефекту вщ створення ново!’ продукци

3 теори попиту i пропозицп вщомо, що ринкова цша на продукщю встановлюеться м1ж верхньою (Цвм) i нижньою (Днм) межами щн. Верхня межа щни — це така цша продукци, за яко! обсяг попиту дор1внюе нулю, осшльки покупець не мае ефекту. Нижня межа — це така цша продукци, за яко! обсяг пропозицп дор1внюе нулю або виготовлювач продукци не мае ефекту. Встановлюючи ринкову (догов1рну) цшу (Цр) м1ж верхньою та нижньою межами, покупець мае ефект (залишок):

Сукупний ефект покупця i виготовлювача дор1внюе р1знищ м1ж верхньою i нижньою межами цши:

Ясукуп = Еиок + ?виг = Двм -Цр + Цр~ Цщм = Дам " Дим* (Ю.23)

Нижня межа щни ново! продукци дор1внюе и соб1вартост1 з урахуванням витрат на створення ще!\продукци i ПДВ. Верх-ню межу цши ново! технши (продукци) визначають з умови нульового ефекту в покупця (споживача) вщ застосування I! замняъ наявно! (базово!), тобто з piBHOCTi зведених витрат:

Якщо з цього р1вняння вид1лити складов! елементи з щнами

i розв’язати його стосовно Цвм, то

^пок - Двм - Др>

(10.21)

а виготовлювач:

Двиг - Цр ~Ц*Н

(10.22)

(сб+ад)§-=(сн+ад).

301
Глава 10

зв1дки:

h~—h+EAK^-Kn B„(a6 + Es) B6 \ «В6

В6(ан +ЕН) ан +ЕЯ

(10.24)

норми ам0ртизац1иних вщрахувань на повне вщнов-лювання ново! та базово! технши;
Предыдущая << 1 .. 89 90 91 92 93 94 < 95 > 96 97 98 99 100 101 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100