Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 85

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 79 80 81 82 83 84 < 85 > 86 87 88 89 90 91 .. 217 >> Следующая


265
Глава 9

9.3.1нвестицшний проект: зппст, основт елементи

1нвестицшний проект — це комплекс заход1в, направлених на змшу системи i3 встановленими вимогами до термш1в виконання, якост1 результате та межами витрат pecypciB.

Проект мае там характерш ознаки: щл1 проекту повинш бути обов’язково досягнут1 з одночасним виконанням техтчних, економ1чних, еколопчних та шших вимог; наявшсть BHyTpimmx i зовшшшх взасмозв’язк1в операщй, зав дань та pecypciB, що потребують в процес1 виконання проекту ч1тко! координацй; встановлеш термши початку та закшчення проекту; обмежеш ресурси; унисальшсть щлей проекту та умов його виконання.

Тип проекту визначаеться його масштабом, складшстю, якЬ стю та тривал1стю. За масштабом проекти подишються на мал1 (вартють до 10 млн дол.), cepedni (10—50 млн дол.), велит (50— 100 млн дол.) та надвелит (понад 100 млн дол. США).

За складшстю проекти подЪшють на монопроекти, мульти-проекти та мегапроекти. Монопроекти мають ч1тко обмежеш ресурси, термш виконання i потребують для реал1заци едино! проектно! команди. Мультипроекти — це комплексш проекти, що складаються з дешлькох монопроект1в i пов’язаш, в основному, з розвитком пщприемств та ix реоргашзащею, пе-ретворенням ix у прибутковь Мегапроекти складаються з де-к1лькох взаемопов’язаних моно- та мультипроект1в, об’една-них одшею метою, ресурсами i термшом виконання. Мегапроекти мають макроеконом1чний характер i координуються на державному та регюнальному р1внях управлшня.

За яшстю проекти подгляють на проекти звичайноь якост1 та бездефектт проекти, до яких висуваються особлив1 вимо-ги щодо якост1 (наприклад, проект буд1вництва атомно! електро-станцй).

За тривалютю проекти подьляють на короткостроковЬ (до трьох рошв), cepednbocmpoKoei (3—5 рошв) та довгостроковЬ (понад 5 роюв).

Кожний проект у своему розвитку проходить pi3Hi стади, що становлять його життевий цикл. Життевий цикл проекту

— це пром1жок часу м1ж початком проекту (коли його ще не

266
1нвестиц1йна дольшсть пщприемства

icHye) та його закшченням (коли вш уже не icHye). Моментом початку проекту можна вважати: початок його реал1зацп, момент зародження ще! проекту, початок надходження капгга-ловкладень, створення проектно! команди. Закшченням проекту може бути: завершения po6iT, перехщ персоналу, що ви-конуе проект, до шшого проекту; досягнення проектом зада-них результате; припинення фшансування проекту; початок po6iT з унесення в проект змш, як\ не були передбачеш на початку; лшвщащя об’екта.

Життевий цикл проекту складаеться з окремих фаз, що вщр1зняються витратами i тривалктю та використовуються для дослщження проблем фшансування проекту, прийняття ринень щодо катталовкладень на його реал1защю. Через складтсть процесу реал1заци проект1в !х розподш на фази може бути не-однаковим, але головний ix зм1ст у Bcix випадках е загальним i залежить вщ д1ючого мехашзму регулювання економши в держав!, в якш реал1зуеться проект. Загальний пщхщ до розподшу проекту на фази та витрати за цими фазами протягом життевого циклу 1люструе рис. 9.2.

При розробщ швестицшних проект1в особливу увагу треба прид1ляти концептуальнш фазь На цьому етат визначають кшцев1 цЪп проекту та шляхи ix досягнення, розглядають аль-тернативш вар1анти швестицшних рипень, розраховують ефек-

267
Глава 9

тившсть проекту. Св1товий та в1тчизняний досвщ виконання проект1в мае достатньо приклад1в того, що через нерозумшня важливост1 концептуально! фази проект виявлявся невдалим, тому при його розробщ необхщно передбачити затраты часу i кошт1в на здшснення концептуально! фази.

Основш етапи роботи над швестицшним проектом включа-ють: оцшювання виробничого та фшансово-економ1чного стану пщприемства; формування ще! швестицшного проекту; пщготовку комерцшних пропозищй, що потребуе попередньо-го економ1чного об^рунтування, пошуку швестор1в та проведения переговор1в з ними; проведения з потенщйним швесто-ром фшансового i техншо-економ1чного анал1зу здшснення шве-стицшного проекту та оцшювання його ефективност^ проведения пщготовчих po6iT з узгодження проекту з центральними та мищевими органами влади; адаптащю в1тчизняних юридичних норм, бухгалтерсько! зв1тност1 та шшо! документацп до вимог м1жнародних стандарт1в; пщготовку узгоджено! з шо-земним 1нвестором (якщо такий е) робочо! документацп; формування системи гарантш для швестора з метою страхування вкладеного катталу; пщготовку контракте (та шших комерцшних документе) за м1жнародними стандартами; супрово-дження процесу реал1зацп швестицшних проект1в (розробка детально! проектно! документацп, оргашзащя закутвель, поставок, забезпечення трудовими ресурсами, виконання po6iT щодо реал1зацп проекту тощо).

Проект виникае та icHye в оточент, що впливае на умови його реал1зацп, через що деяш елементи проекту можуть змшю-ватися. Оточення проекту бувае зовннптм та внутрипшм. Вплив оточення на проект може бути як негативним, так i по-зитивним, тому складов! оточення проекту необхщно вивчити i детально проанал1зувати ще на стадп планування проекту.
Предыдущая << 1 .. 79 80 81 82 83 84 < 85 > 86 87 88 89 90 91 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100