Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 60

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 54 55 56 57 58 59 < 60 > 61 62 63 64 65 66 .. 217 >> Следующая


За способом встановлення щни фактичних угод диференщю-ються на твердь з подальшою фшсащею та рухлив1 (ковзаюч1). Teepdi щни угод кутвлi-продажу встановлюються на момент завершения переговор1в i не змшюються упродовж термшу дп угоди. Так1 цши мають короткостроковий характер i передба-чають, як правило, термшове постачання продукци. Щни фактичних угод з подальшою фтсащею практикуються у ситуащях, коли е нагальна потреба уточнювати р1вень ц1ни за певних умов (початок календарного року, постачання ново! партп товару, змшювання умов транспортування тощо) i3 зазначенням прин-цип1в i терм1ну початку фшсацп. РухливЬ (ковзаюч1) щни фактичних угод передбачають перегляд р1вня щн, яш були обу-мовлет на момент проведения переговор1в, з урахуванням як змш в узгоджених елементах ц1ни (пщвищення р1вня транспортних витрат у зв’язку з подорожчанням плати за дизельне паливо чи бензин), так i змш у кон’юнктур1 ринку. В таких випадках варто скористатися математичним апаратом, засто-сувавши ту чи шшу формулу ковзання.

Аукцюнна щна — це щна за товар (антиквар1ат, дорогощн-не камшня, хутрян1 вироби), проданий на аукщонь Аукщонш торги розпочинаються з оголошення номера партп товару (лота) i стартовог щни, яка включав шформацпо про варткть та вла-стивост1 товару, конкурентну ситуащю, техн1ку проведения TopriB. Товар придбае той, хто запропонуе найбшыпу щну.

EipMoei щни встановлюються залежно вщ попиту та пропо-зицп на сировину та деяк1 iHmi товари (деревину, кольоров1 метали, зерно тощо). Укладання угод здшснюеться на ochobI типових б1ржових контракт1в, як1 досить однозначно регламенту ють яюсть i терм1ни поставок.

Дов1дков\ щни шформують споживач1в про умови продажу товар1в (послуг) виробника (продавця), мають ор1ентовний характер i е для постачальника як базою для визначення щни, а

192
ЦЫоутворення

для споживача — ор1ентиром для узгодження (уточнения) щни угоди. Довщков1 щни на товар публшуються у широко розпов-сюджуваних перюдичних друкованих джерелах р1зних пщпри-емницьких структур.

За формою подання довщков1 щни диференщюються на цши пропозици та цши прейскуранте (каталопв, проспект1в). Цшу пропозици встановлюе безпосередньо виробник продукци, вона вщповщае Tift стратеги в цшовш шмйтищ, яку обрав для себе виробник з огляду на кон’юнктуру ринку. Цти прейскурантЬв (каталопв, проспект1в) публжують виробники, як правило, з наведениям коротко! характеристики техшко-економ1чних параметр1в продукци, вони е базою для здшснення угод кутвлЬ продажу.

ЩновЬ тдекси — це шформащйш показники динамжи щн на певну продукщю (групу товар1в) за певний пром1жок часу. Розр1зняють тдивЬдуальний та зведений шдекс цш. Indueidy-альний шдекс щн (iin) шформуе читача про динамжу щн щодо окремого товару або послуги. Його розраховують як стввщношения щни на товар за зв1тний перюд до цши перюду як базового для пор1вняння, а саме:

Ци

(7.1)

де Д*б , Ц^ — цши i-го товару (послуги) вщповщно у базисному та звггному перюд ах.

Зведений шдекс цт вщображае шформащю про динамжу щн вже не одного, а певно! групи товар1в або послуг. Його визначають стввщношенням вартост1 групи товар1в, проданих у званому перюд1 й обчислених у фактичних щнах, до щн базисного перюду. 1ндекс цш виробник1в промислово! продукци (inn) визначають за формулою

(7.2)

7 6-585

193
Глава 7

де Kt — к1льк1сть i-ro товару у зв1тному nepiofli;

п — число i-x товар1в, що входять до певно! групи.

Зведений шдекс цш використовують як один з основних показниюв шфляцшних процес1в у реальному ceKTopi економиш.

Щни класифшують також за сферою обслуговування нащо-налъноХ економти. До зазначено! групи вщносять: закушвельт цши, цши на буд1вельну продукщю, тарифи вантажного та пасажирського транспорту, а також зовнипньоторговельт цши (експортт, iMnopTHi). Закушвельт цши — це оптов1 щни, за якими реал1зуеться сЪгьськогосподарська продукщя сдльсько-господарськими оргатзащями, фермерами, населениям.

Щни на буд1вельну продукщю диференщюються за трьома видами:

1) кошторис — граничний обсяг витрат на буд1вництво певного об’екта;

2) прейскурантна цша — середньозважена кошторисна варт1сть одинищ кшцево! продукци типового буд1вельного об’екта (квадратний метр житлово! чи корисно! плопц, штука-турних po6iT тощо);

3) договЬрна щнау яка встановлюеться за домовлетстю м1ж замовниками та шдрядчиками.

Тарифи вантажного та пасажирського транспорту передба-чають оплату за перем1щення вантаж1в i пасажир1в, яку беруть транспортш оргатзаци з вщправниюв вантаж1в та населения. Щни на споживч1 товари використовуються для реал1заци то-BapiB населению, оргатзащям, тдприемствам через роздр1бну торговельну мережу. Тарифи на послуги — система ставок, за якими пщприемства сфери послуг реал1зують ix споживачам.

Зовтшньоторговельт цши — щни, за якими здшснюеться експорт в1тчизняних та iMnopT заруб1жних товар1в (послуг). Розраховуючи зовнипньоторговельт цши, найприйняттшим вважають метод використання конкурентних матер1ал1в, тоб-то шформацп про щни ф1рм, якг виробляють i реал1зують на св1товому ринку аналог1чну за техншо-економ1чними параметрами продукщю.
Предыдущая << 1 .. 54 55 56 57 58 59 < 60 > 61 62 63 64 65 66 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100