Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка):
До постшних загальновиробничих вщносять Ti витрати, що лалишаються незмшними (або майже незмшними) при 3MiHi обсягу виробництва. Постшш витрати розподшяються на кожен вид продукци з використанням бази розподшу (годин пращ, машино-годин, зароб1тно! плати тощо) за нормально! потуж-nocTi. Щ витрати включаються до виробничо! соб1вартост1, а иерозподшет постшш загальновиробнич1 витрати, як1 вини-кають у випадку, якщо випуск продукци нижчий нормально! иотужност1 пщприемства, зараховуються на соб1варт1сть реалЬ ловано! продукци. Перелш i склад змшних i постшних загально-ииробничих витрат установлюються пщприемством.
169
Глава 6
На одиницю продукци у склад1 калькуляцп щ витрати вщно-сять з використанням бази розподигу (ochobhoi зароб1тно! плати роб1тник1в, витрат на утримання та експлуатацио устаткування тощо).
Стаття “Втрати вщ браку” включае: варт1сть остаточно забраковано! продукци; витрати на усунення браку; вартклъ ма-тер1ал1в, натвфабрикат1в (деталей), зшсованих пщ час нала-годження устаткування тощо.
До статт1 “1нпи виробнич1 витрати” належать: витрати на перев1рку вироб1в, деталей, вузл1в на вщповщшсть вимогам стандарте або техтчних умов, проведения пертдичних ви-пробувань на вщповщтсть виробу нормативнш документаций витрати, пов’язаш з монтажем або демонтажем виробу, що випробовуеться. Щ витрати включають безпосередньо до со-б1вартост1 продукци, але якщо це можливо, то ix розпод1ляють М1Ж окремими виробами пропорцшно до ix виробничо! соб1вар-TOCTi (без шших виробничих витрат).
Стаття “Адмиистративш витрати” охоплюе витрати на управ-лшня пщприемством (оплата пращ пращвнюов апарату управ-лшня, витрати та матер1ально-техтчне забезпечення апарату управлшня, витрати на придбання лщензш, оплата послуг комерцшних банк1в та ш.); утримання, ремонт та обслугову-вання загальнозаводських основних фощцв; утримання та екс-плуатащю фонд1в природоохоронного призначення; пщготов-ку та перепщготовку кадр1в; обов’язкове страхування майна пщприемства; податки, збори та mini передбачеш законодавством обов’язков1 платеж! тощо.
До статт1 “Витрати на збут” належать витрати на реал1защю продукци: на вщшкодування складських, вантажно-розванта-жувальних, пакувальних, транспортних i страхових витрат по-стачальника, що включаються до цши продукци згщно з умовами поставки; маркетингов1 витрати (реклама, участь у вистав-ках, ярмарках та iH.); на сплату експортного мита, митних збор1в тощо. Щ витрати безпосередньо вщносяться на соб1варт1сть вщпо-вщних вщцв продукци або розпод1ляються м1ж окремими видами продукци пропорцшно виробничш соб1вартост1.
“Адмш1стративш витрати” i “Витрати на збут” не входять до складу виробничо! соб1вартост1, а розглядаються як витрати того перюду, в якому вони були здшснет. Але вони повинт бути врахован1 при визначенш повног соб1вартость
170
Соб1вартеть продукци пщприемства
Калькулящя соб1вартост1 одинищ продукци може бути скла-дена, коли повтстю розроблена конструкщя виробу, технология його виробництва та визначене пщприемство, де будуть виготовлятися вироби.
6.4. Наближет методи розрахунку соб1вартоеп вироб1в
Проектування машин, прилад1в, устаткування потребуе тех-ижо-економ1чного об^рунтування шженерних piineHb в умовах недостатнын шформацп для складання калькуляци собхвар-тост1 виробу. Така ж проблема виникае пщ час розробки б1знес-плашв шновацшних проект1в. У цих випадках використову-ються наближеш (спрощеш) методи розрахунку соб1вартост1 иироб1в. Ус1 методи прогнозування соб1вартост1 продукци ^рун-туються на анал1з1 соб1вартост1 вироб1в-аналоп.в. Аналог пови-пен бути под1бним за конструктивним виконанням та експлуа-гащйним призначенням.
Наближеш методи розрахунку соб1вартост1 вироб1в подЪш-ються на дв1 групи: методи щл1сного оцшювання соб1вартост1 машин, прилад1в, устаткування та iH.; методи оцшювання со-твартос™ вироб1в через под1л об’екта анал1зу на окрем1 елементи (вузли, блоки), визначення соб1вартост1 цих елемент1в з подалыпим розрахунком соб1вартост1 виробу в щлому. У цих трупах використовуються так1 ochobhI наближеш методи розрахунку соб1вартост1: параметричний метод; метод структурах аналогш.
Параметричний метод передбачае визначення соб1вартост1 ииробу залежно вщ його параметр1в, як1 вщображають його иайбглып важлив1 техшчш або експлуатацшш характеристи-
. Найчаст1ше використовують два р1зновиди цього методу — кореляцшне моделювання та метод питомих витрат.
Метод кореляцшного моделювання передбачае встановлення корел яцшно! залежност1 соб1вартост1 вщ техшчних параметр1в ииробу. Це дае змогу визначити соб1варт1сть виробу на початко-иих стад1ях проектування, коли вщом1 його техшчш характери-гтики. Метод фунтуеться на одному з роздШв математично!
171
Глава 6
статистики — теорп кореляци. При цьому виршуються два го-ловних завдання: визначення форми анал1тично! залежност1 показника У вщ параметр1в-аргумент1в X та ощнювання нцль-HOCTi корелящйного зв’язку. G стандартт програми, якх дають змогу вирппити щ завдання за допомогою комп’ютера.
Кореляцшне моделювання передбачае побудову парно! або багатофакторно! модель Парна корелящя характеризуе зв’я-зок м1ж co6iBapTicTK> виробу Св та основним параметром, який найповшше вщображае його конструкцшно-експлуатащйну характеристику: