Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 206

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 200 201 202 203 204 205 < 206 > 207 208 209 210 211 212 .. 217 >> Следующая


Для скорочення тривалост1 критичного шляху слщ проводити послщовне перетворення с1тьового графша за рахунок:

— скорочення тривалост1 po6iT на критичному шляху через перерозподш або залучення додаткових трудових pecypciB;

— змши технолопчного процесу виконання po6iT, що перебувають на критичному шляху.

Зазначеш процеси продовжують доти, поки не буде одержано очшуваний результат, який задовольняв би як технолопв, так i був економ1чно дощльним.

Для р1вном1рного розмщення виконавщв упродовж всього терм1ну здшснення проекту слщ реал1зувати там кроки:

636
Планування жновацмних процессе

— перерозпод1л пращвнишв м1ж роботами таким чином, щоб загальна шлькють виконавщв кожного перюду була однакова. Це, у свою чергу, потребуе змши тривалостЛ po6iT, що може призвести до збЛлыпення критичного шляху;

— перемпцення початку здшснення роботи у межах резерву часу для ще! роботи.

Для оптимЛзацп сиъового графша слщ побудувати лшшну д1аграму у масштаб! часу, де роботи розташоват за своими ран-тми початками. Даш для побудови тако! дЛаграми можна взя-ти з таблиц! розрахунку здтьового графша чи графЛчного зображення, де числовЛ значения внесено у вщповщт сектори подш (див. рис. 24.1). Нумеращя подш може починатися з О чи 1, що суттевого значения не мае. За великого комплексу робЛт, зазвичай, окремЛ групи po6iT i подш можуть вщцляти-ся i розраховуватися окремо. У цьому випадку вихщна подЛя може мати будь-який номер. Умовно приймаемо нумеращю вихщних подш з 1.

Отже, на лшшнш дЛаграмЛ зображають роботу так: кожна робота вщображаеться вщрЛзком (рис. 24.3). Початок цього вщр1зка встановлюеться у координату i3 значениям на oci часу, яка вщповщае ранньому початку роботи. Довжина вщрЛзка — це тривалють само! роботи у перюд ах, прийнятих для конкретного проекту (години, дт, тижт). Закшчення po6iT познача-ються номерами вщповщних подш. Зазвичай, роботи, що перебувають на критичному шляху, зображують потовщеною лппею.

Рис. 24.3. Побудова лшшно! д1аграми за сггьовою моделлю

637
Глава 24

Розпочинати побудову лшшно! дЛаграми необхщно з роботи, яка виходить з початково! поди та перебувае на критичному шляху. На рис. 24.3 це робота 1—2. Наступною будуеться шша робота критичного шляху — це робота 2—3. Таким чином, першим етапом е зображення на лшшному графшу Bcix робЛт критичного шляху (1—2, 2—3, 3—5).

Побудова роб1т, що не належать до критичного шляху, провалиться таким чином. Спочатку визначаеться час початку кож-но! роботи та й тривалкггь. Дал1 початок роботи зображуеться на дааграм1 дещо вище кшця вщрЛзку Tie! роботи критичного шляху, до яко! мае вщношення робота, що розглядаеться. На рис. 24.3 — це робота 1—3. Вона розпочинаеться, як робота 1—2, з поди 1.

Пщ час побудови кожно! роботи проставляеться нумеращя як початку, так i кшця вщповщно за номером подш, до яких сто-суеться певна робота. Над роботою у колЛ зазначаеться юлыасть пращвниюв, що виконують певну роботу (окрЛм фштивних робгг). Таким чином побудову лшшного графша завершено.

Для оптимЛзацп необхщно здшснити таке. Пщраховуемо юльюсть пращвниюв кожного перюду. Для пщрахунку слщ пщсумувати юльюсть пращвниюв кожно! роботи на той чи шший перюд. Щ значения суми записуються для кожного перюду комплексу робЛт (рис. 24.4).

Рис. 24.4. ГрафЛчний розрахунок кшькост1 пращвниюв за пе-рюдами виконання комплексу робгг

638
Планування шновац!йних процеав

Як видно з рис. 24.4, для кожного перюду шльшеть пращвнишв р1зниться вщ 9 до 1 особи. Такий стан не може задоволь-няти кер1вництво. Для змши ситуаци проводиться оптим1за-щя шляхом перерозпод1лу шлькост1 пращвнишв на кожнш робот1 чи перемпцення початку виконання po6iT, для яких це можна реал1зувати. 3 рис. 24.4 видно, що е можливють скоро-тити роботу 3—5, збЪгыпивши шльшеть виконавщв. Проте, умовно будемо вважати, що зазначена робота не може бути ско-рочена за технолопчними вимогами.

Критер1ем оптим1зацп е найменше значения суми квадрат1в шлькоеп пращвнишв на кожному перюдь Для випадку, що розглядаеться, сума квадрат1в становить:

S - 92 + 92 + 52 + 52 + 92 + 92 + 92 + 92 + I2 + I2 + I2 + I2 +12+ + I2 + I2 - 543.

Розглядаемо Ti роботи, що мають резерв часу. Цей резерв визначаеться таким чином. Якщо на лшшнш fliarpaMi спосте-рпаеться певна розб1жшсть подш у 4aci для двох po6iT, одна з яких — це робота, що перебувае на критичному шляху, а шша

— виходить з iHinoi поди, то м1ж зак1нченням одше! та початком наступнох е певний пром1жок у перюдах. Ця робота може бути перенесена на дешлька под1лок шкали часу. На рис. 24.4 мож-лив1 вар1анти перенесения роботи 4—5 зображет пунктиром.

Для розрахунку перюд1в перенесения певно!* роботи використовуеться метод, за якого розраховуеться оптимальне значения шлькост1 перюд1в перенесения po6iT. Для реал1заци цього методу будуеться таблиця з 4 стовпщв та п рядшв, де п — шльшеть перкдав перенесения конкретно! роботи. За рис. 24.4 для роботи 4—5 необхщно 7 рядшв. Перший стовпець заповняються числами, що вщповщають шлькост1 пращвнишв кожного перюду, починаючи з першого дня, який настае з зашнченням роботи 4—5, i закшчуючи останшм значениям можливост1 перенесения ще! роботи. Для роботи 4—5 цей перюд буде збпатися i3 зашнченням роботи 3—5, що перебувае на критичному шляху. Наступний стовпець формуеться з чисел, яш вщповщають KuibKOCTi пращвнишв на вщр1зку вщ початку до кшця роботи, що розглядаеться (у нашому випадку — це робота 4—5) за ви-нятком тих пращвнишв, яш безпосередньо зайнят1 на певтй po6oTi (7 oci6). Для нашого прикладу це буде два роб1тники, тому
Предыдущая << 1 .. 200 201 202 203 204 205 < 206 > 207 208 209 210 211 212 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100