Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 203

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 197 198 199 200 201 202 < 203 > 204 205 206 207 208 209 .. 217 >> Следующая


Робота — це процес, який потребуе затрат часу та pecypciB, чи д1я, яку необхщно виконати для переходу вщ одше! поди до шшо!. Роботу на ciTbOBift модел1 зображають сущльною стрипсою.

Под1я — це факт завершения одше! роботи або сукупний результат кшькох попередшх po6iT, необхщний i достатнш для початку наступних po6iT. Подно зображають у вигляд1 кола, в якому вказують ii номер, раннш термш завершения поди, тзнш терм1н завершения поди, резерв часу. Кожна робота с1тьово! модел1 мае свш код, що складаеться i3 HOMepiB ii початково!’ (О та кшцево!* поди (у). При цьому номер початково! поди (i)> з яко! виходить робота, обов’язково мае бути меншим за номер кшцево! под ii (у). Будуючи спъову модель, для вихщно! поди здебшыпого беруть № 1. При реал1зацп ciTbOBoi модел1 за вщпо-вщним програмним забезпеченням номер подш принципового значения не мае.

626
Планування шновацшних процессе

Раннш термш завершения поди Номер поди Час виконання роботи Фштивна робота чи залежтсть Робота

Резерв часу поди

Шзшй терм1н завершения поди

Кшыисть

виконавщв

Рис. 24.1. Основш елементи ciTbosoi модел1

Залежтсть (чи фттивна робота) — це лопчний зв’язок технолопчного, ресурсного чи шшого характеру м1ж результатами po6iT (под1ями), який не потребуе затрат часу та pecypciB. Залежтсть вщображуеться на графшу пунктирною строкою. Це може бути очшування наступно! детал1 для складання вуз-ла, отримання дозволу тощо.

До специф1чних елемент1в с1тьових моделей належить oni-кування — процес, зумовлений технолопчною або оргатза-щйною перервою м1ж роботами. Очшування потребуе т1льки затрат часу. До них належать природт процеси супиння фар-би, випаровування, охолодження та iH. У спъових моделях очшування зображаеться сущльною стршкою i3 зазначенням тальки затрат часу.

Окр1м основних елеменйв, розг ляну тих вище, у сиъових моделях використовуються так1 поняття:

— под1я 1, з яко1 починаеться сиъова модель, називаеться вихЬдною, а роботи (1 — i, та 1 — &), що починаються з не1, — вихщними (або початковими);

— роботи й залежносй (1 — i), як1 безпосередньо передують робот1 (i — у), називаються попередтми, а ix початков1 поди (1) — поперед тми под1ями;

627
Глава 24

— роботи й залежност1 (у — г), яю безпосередньо слщують теля закшчення (в поди у) роботи, що розглядаеться (i — у), i виходять з и кшцево! поди (у), називаються наступними (чи подальшими), а кшцев1 поди (г) цих po6iT i залежностей — наступними (подальшими)\

— под1я (z), якою завершуеться сиъова модель, е завершалъ-ною9 а останш роботи й залежност1, для яких завершальна под1я (г) е (одночасно) i кшцевою, називають завершальною. Под1я (г) не мае наступних po6iT та подш i вщображае кшцеву мету комплексу po6iT, що представлено у цш сггьовш модель

Будь-яка неперервна послщовшсть po6iT м1ж двома шщдями називаеться шляхом. У с1тьових моделях розр1зняють таш види шлях1в:

— повний шлях (1 — г) — неперервну послщовшсть po6iT м1ж вихщною (1) та завершальною (г) под1ями;

— неповний шлях — неперервну послщовшсть po6iT м1ж двома будь-якими под1ями у сиъовш модель наприклад, (1 — у), (i — z)> (Ъ — г);

— попереднш шлях — неперервну послщовшсть po6iT вщ вихщно! (1) до дано! поди (у), (с);

— наступний шлях — неперервну послщовшсть po6iT вщ дано! поди до завершально! (i — 2), (b — г).

Характеризуеться шлях сЬъового графша сукупною трива-л1стю po6iT, якх його утворюють. Зазвичай, йтьовий графш складаеться з детлькох повних шлях1в, як1 вщр1зняються переливом po6iT, що !х утворюють, та загальною тривалштю на кожному з них. Повний шлях, який характеризуеться най-бЪилпою тривал1стю, називаеться критичним шляхом с1тьово-го графша. Bci роботи i поди, розташоваш на критичному шляху, називаються критичними.

24.3. Методика розробки i розрахунку ежового графша

Пщ час створення с1тьово! модел1 слщ дотримуватися таких правил:

Правило 1. Форма стси мае бути за можливютю простою. (Лтьовий графш будуеться зл1ва направо, вщ вихщно! поди до завершально!.

628
Планування 1нновац1йних процеав

Правило 2. Кожна робота починаеться i закшчуеться шдоями.

Правило 3. Довжина та нахил стршок, за допомогою яких вщображеш роботи на графшу, значения не мають, проте yci вони мають зображатися у единому напрям1 зл1ва направо, в1д попередньо! поди до наступно!.

Правило 4. У с1тьовому графшу не мае бути контур1в, тобто замкнених шлях1в, що з’еднують под1ю саму з собою.

Паливо 5. СИтьовий графш не повинен мштити хвостових подш, тобто подш, до яких не входить жодна робота (oKpiM вихщно!), та тупикових подш, з яких не виходить жодна робота (окр1м завершально!).

Правило 6. Дв1 будь-ят поди можуть бути з’еднаш лише од-шею роботою. Для усунення ситуащй, за яких дв1 поди з’еднуються бшыыою юльшстю po6iT, вводяться додатков1 поди та фштивш роботи. За ситуаци, коли робота виконуеться шсля часткового виконання попередньо!, попередню роботу необхщно роздишти на частини, що розглядаються як самостшш роботи.

Правило 7. Для po6iT сггьового графша використовують ресурси, як1 перед ix початком слщ доставити до м1сця здшснення роботи. Роботи з постачання називаються зовтштми. 1х умовно, для спрощення йтьового графша, зображають як “хво-сти” з початком у “хвостовш поди” i закшченням у початковш поди роботи, для яко! призначене постачання.
Предыдущая << 1 .. 197 198 199 200 201 202 < 203 > 204 205 206 207 208 209 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100