Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 202

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 196 197 198 199 200 201 < 202 > 203 204 205 206 207 208 .. 217 >> Следующая


Пщприемство (чи об’еднання пщприемств), що розробляе, виготовляе та реал1зуе шновацшну продукщю чи послуги, обсяг яких у грошовому виражент перевищуе 70 % загального обсягу його продукци (послуг), називаеться тновацшним тдприемством (шновацшним центром, технопарком, техно-полюом, шновацшним б1знес-шкубатором тощо). Планування

623
Глава 24

шноващйного процесу для такого тдприемства е складним завданням. Це пов’язано з необхщтстю оперування значними обсягами шформаци, яка е новою i характеризуеться значною Mipoio недостов1рностЬ Можуть виникати проблеми з постачан-ням сировини, матер1ал1в, виготовленням окремих складових продукцп на шших пщприемствах (можливо в перше). Ринки збуту можуть бути неготовими прийняти новинку. Вщсуттсть розгалужено! системи cepBicy вносить сво! корективи у процеси реал1зацп проект1в.

Для зниження ризику здшснення шновацшних процес1в можуть створюватися тимчасов1 об’еднання пщприемств, оргаш-защй, установ, яш надають послуги з забезпечення шновацш-но! д1яльност1 (фшансов1, консалтингов1, маркетингов1,шфор-мацшно-комушкативш, юридичт, ocBiTHi). TaKi об’еднання створюють шновацшну шфраструктуру, д1яльтсть яко! спря-мована на реал1защю проекту вщ задуму до його завершения. До функщй, що належать такш шновацшнш шфраструктуру належать: фшансове, кадрове та сировинне забезпечення, ло-б1ювання проекту у вщповщних шститущях.

Проте розширення шлькост1 учасниюв проекту веде до ускладнення процесу планування в зв’язку з тим, що зб1ль-шуеться перелш одночасно виконуваних po6iT i залежшсть часу початку окремо взято! роботи вщ певно! юлькост1 попередтх, без яких ця робота не може здшснюватися. Таким чином, вщ процесу планування вимагаеться узгоджетсть як po6iT, що виконуються у кожнш окремо взятш оргатзаци, так i взаемопо-в’язатсть процес1в м1ж структурами, що беруть участь у реалЬ зацп проекту.

Особливо ефективним у д1яльност1 таких структур е застосування с1тьових моделей при планувант й управлшт проектами створення ново! продукцп у поеднант з широким вико-ристанням комп’ютерних технологш для здшснення трудо-м1стких розрахуншв.

624
Планування Ыноващйних процеав

24.2. С1тьове планування, його суттсть

Система сггьового планування охоплюе таш основт етапи планування та управлшня комплексом роб1т:

— виявлення po6iT, яш необхщно виконати у npoijeci проектування i виготовлення продукцп та встановлення зв’язку м1ж цими роботами;

— побудова с1тьового графша;

— визначення шльшсних ощнок для кожно! роботи (час, варт1сть, необхщн1 ресурси);

— розрахунок параметр1в с1тьового графша;

— анал1з та оптим1защя с1тьового графша;

— використання с1тьового графша для управлшня комплексом po6iT.

В основ1 с1тьового планування лежить граф1чне зображення комплексу po6iT у вигляд1 ор1ентованого графа. Граф — це схема, яка складаеться i3 заданих точок (вершин), що з’еднуються певною системою лшш. Вщр1зки, що з’еднують вершини, називають ребрами (дугами) графа. Ребра вщображають роботи, а вершини графа — nodi'i. ОрЬентованими е таш графи, на яких стрелками вказат напрями для Bcix дуг, немае контур1в, кожне ребро мае одну або дешлька числових характеристик.

Основним плановим документом у сиъовому планувант е (птьовий графш, який е математичною шформацшно-динам1ч-ною моделлю. У нш вщображет взаемозв’язки, шльвдст па-раметри часу та витрат pecypciB, а також результати po6iT, необхщш для досягнення кшцево! мети.

СШьовою моделлю називають створене на основ1 Teopi'i граф1в зображення комплексу po6iT чи операщй у лопчнш послщов-ност1 ix виконання з вщображенням наявних технолопчних та оргатзацшних взаемозв’язтв.

CiTbOBi модел1 мають таш суттев1 переваги:

— надають можлив1сть ч1ткого вщображення сукупност1 зв’язшв м1ж окремими роботами та под1ями;

— виявляють роботи, вщ яких залежить загальна тривалють реал1зацп шноващйного проекту (роботи, що належать до критичного шляху);

625
Глава 24

— створюють умови для прогнозування процесу реал1зацп проекту та урахування р1вня ризику на кожному eTani;

— при 3MiHi окремих параметр1в робгг на с1тьовому графшу немае потреби у значтй його перебудов1;

— процес складання та розрахунку сиъового графша передбачае участь виконавщв po6iT, що дае змогу використовувати ix знания й досвщ, пщвищити як1сть побудови i, як наслщок, як1сть реал1зацп проекту;

— наявш алгоритми, математичне i програмне забезпечення дають змогу комп’ютеризувати процеси розрахунку та оп-тим1зацп с1тьових моделей.

G три основн1 типи сггьових моделей: “вершини-подп” (тра-дицшш ciTbOBi модел1); “вершини-роботи”; 3MimaHi ciTbOBi модель У ci-ТЬових моделях типу “вершини-поди” кожна робота зображуеться стршкою, початок i закшчення яко! фжсуеть-ся под1ями, тобто вершини ор1ентованого графа будуть поедну-вальними елементами po6iT, що вщ1грають роль дуг, розмЬ щених м1ж под1ями. У с1тьовш модел1 типу “вершини-роботи” вершини графа приймають за роботи, а взаемозв’язки м1ж ними вщображають строками (дугами).

Розглянемо традицшш ciTbOBi модел1 типу “вершини-поди”. До основних елеменйв с1тьово1 модел1 (спрощено — с1тки) належать робота, залежшсть i под1я (рис. 24.1). На рисунку також зазначеш основш параметри роботи та поди.
Предыдущая << 1 .. 196 197 198 199 200 201 < 202 > 203 204 205 206 207 208 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100