Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 142

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 136 137 138 139 140 141 < 142 > 143 144 145 146 147 148 .. 217 >> Следующая


Основним календарно-плановим нормативом роботи автоматично! лшп е такт (га). Величина такту розраховуеться шак-ше, шж у поточному виробництвк

ra=tQ + fB, (16.20)

де t0 — час обробки виробу, хв;

tB — час на встановлення, зшмання та транспортування виробу з операцп на операщю, хв.

PoTopHi лшп — це особливий р1зновид автоматизованих лшш. Конструктором роторних лшш е JI.H. Кошкш. Роторш лши складаються з робочих poTopiB та допом1жних транспортних ротор1в. Щ ротори перебувають у жорсткому кшематично-му зв’язку та мають синхронне обертання (рис. 16.3). Обробка деталей здшснюеться шд час пересування деталей.

Рис. 16.3. Схема роторно? лшп: 1 — магазин-накопичувач; 2—5 — транспортш ротори; 6 — приймальний магазин; 7—9 — робоч! ротори

441
Глава 16

Роторн1 лши дають змогу вести обробку деталей деюлькох типорозм1р1в, що мають под1бт технолопчт процеси обробки. Особливо ращональне ix застосування при обробщ тиском, а також для терм1чних i х1м1чних технолопчних процес1в. Вони вигщно вщр1зняються вщ шших автоматизованих лшш мали-ми габаритами.

Такт роторно! лши визначаеться часом на перемщення заготовки та шструменту на вщстань м1ж двома сум1жними по-зищями ротора i розраховуеться таким чином:

де 1П — вщстань м1ж двома сум1жними позищями ротора, мм;

V — лшшна швидтсть шструменту, мм/хв.

Ниш автоматизащя йде шляхом створення гнучких виробничих систем (ГВС). Шд гнучкою виробничою системою ро-зум1ють найвищу форму оргатзаци виробництва, що реалЬ зуеться на 6a3i найсучасшших техтчних засоб1в, як1 забезпе-чують часткову чи повну автоматизащю виконання виробни* чими об’ектами основних, допом1жних процеыв та функщй управлшня. Гнучт виробнич1 системи забезпечують випуск ши* роко1 номенклатури продукци, що е однорщною за конструк-тивними i технолопчними ознаками. Перехщ на випуск ново! продукци здшснюеться за мш1мальний час та з мш1мальнимй витратами.

Структурними елементами гнучких виробничих систем е гнучт виробнич1 моду л i (ГВМ), роботизоват технолопчт ком-плекси (РТК), системи забезпечення функцюнування (рис. 16.4);

Гнучкий виробничий модуль (ГВМ) — це одиниця техноло* пчного обладнання для виробництва вироб1в дов1льно1 номен-^ клатури в установлених межах значень ix характеристик ^ програмним управлшням, яка автономно функщонуе i здшснкЖ Bci функцй з виготовлення продукци. ГВМ складаеться з вер^ стат1в з ЧПУ або з обробляючих центр1в.

Роботизований технологЬчний комплекс (РТК) — це су* куптсть одинищ технолопчного обладнання, промисловоП робота, засоб1в оснащения, яка автономно функщонуе i здШ-снюе багатократт цикли, мае автоматизоване переналагсй дження. Як технолопчне обладнання може застосовуватис!

]

442 I
Методи оргажзаци виробництва

Рис. 16.4. Структура гнучко! виробничо!* системи

иромисловий робот (наприклад, операци фарбування). Засовами оснащения можуть бути накопичувальне обладнання, обладнання ор1ентацй, поштучно! видач1 об’ект1в виробництва.

Система забезпечення функцюнування включае автомати-:ювану транспортно-складську систему (АТСС), автоматизова-ну систему шструментального забезпечення (ACI3), автомати-:ювану систему видалення в1дход1в з зони ГВМ та РТК, автома-тизовану систему управлшня ятстю продукци (АСУЯП), авто-матизовану систему забезпечення надшност1 (АСЗН).

Гнучка виробнича система повного виробничого циклу, де детал1 обробляються з початку до завершения технолопчного процесу, мае назву гнучка автоматизована лтш (ГАТТ). Гнучт автоматизоват дшьнищ (ГАД) — це гнучк1 виробнич1 системи неповного виробничого циклу, коли для обробки деталей необхщш flOflaTKOBi операци поза системою.

16.5. Система виробництва “канбан”

Система “канбан” е шформацшною системою, що регулюе ииробництво необхщно! продукци в необхщтй шлькосй в не-

• >Г>хщний час на кожному eTani виробництва. Така оргашзащя ниробництва вщома як виробництво за принципом “точно в строк”.

На кожному eTani виробництва слщ мати точну шформащю про KuibKicTb вироб1в, яш необхщно виготовити, та про час, що

443
Глава 16

буде витрачено на ix виготовлення. Для цього при застосуванш звичайно! системи оргашзаци виробництва складаються, як було зазначено вище, pi3Hi виробнич1 графши — як для виготовлення деталей, вузл1в, так i для складального конвеера. У цьому pa3i використовуеться необхщна система “виштовхуван-ня”. Детал1 виготовляються згщно з графшом та надходять з попередньо‘1 операци на насту пну. При 3Mim попиту на продукщю та певних змшах у технолопчному процес1 важко перена-лаштовуватися: необхщно постшно змшювати графши одночасно для ycix технолопчних стадш. Причому кожна стад1я мае бути забезпечена додатковими матер1альними запасами.

При застосуванш системи “точно в строк” детал1 “витягу-ються” на наступну операщю з nonepeflHboi т1льки за необхщ-шстю, тому ця система називаеться системою “витягу вання”. 3 д!лянки завершал ьного складання, для якох* форму еться графш роботи, направляеться тара на попередш операци для вщбору деталей потр1бно1* номенклатури. Вщб1р потр1бних деталей е сигналом для початку повторного виготовлення на попередшх дглянках деталей, що були пере дат на наступну операщю. Тобто графши виробництва Bcix шших дглянок не переробля-ються, а формуються згщно з шформащею, що отримана з операщй, де ще споживання вщ1браних деталей. Гнформащя про вщб1р деталей вщображаеться на картках, яш називаються “канбан”.
Предыдущая << 1 .. 136 137 138 139 140 141 < 142 > 143 144 145 146 147 148 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100