Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка):
Кер1вником програми повинен призначатися, по-перше^ фах1вець широкого профьлю, який користуеться незапереч^ ним авторитетом серед виконавщв. Це мае бути харизматична* особштсть. А по-друге, кер1вник повинен мати так1 важел^ управлшня, якх б гарантували своечасне та яюсне виконаннц завдання, а саме: можлив1сть безпосередньо розпоряджатшЦ фшансовими, трудовими, матер1альними ресурсами, тобт^ на перюд вирипення проблеми, по cyTi, мати право юридично^ особи. ц
Матрична форма оргашзаци управлшня, як засвщчуе зару*| б1жний та в1тчизняний досвщ (наприклад, при проектувант T^j
372 I
Оргамзац1я наукових дослщжень та проектно-конструкторських роб!т
виготовлент великогабаритних форматор1в-вулкашзатор1в на кшвському науково-виробничому об’еднанш “Б1лыповик”), ефективна у випадку, коли треба значно (у 3—5 раз1в) скороти-ти термш циклу “наука-виробництво-споживач”.
1нколи щлком виправданим е укршлення матричной оргатзаци деякими додатковими елементами на стику “наука-вироб-ництво” чи/та “виробництво-споживання”, а саме: групою зв’яз-ку для розв’язання розб1жностей, помилок, яш виникли у процес! виконання НДДКР; тимчасовою передачею персоналу, наприклад, з науково-дослщного в дослщно-конструкторський пщроздш для передавання знань, досвщу, напрацювань щодо нового технолопчного процесу; проблемною групою, як формою тимчасово'1 багатофункщонально1 науково-проектно! бригади, сформовано! для подолання розб1жностей М1Ж сферою науково-дослщних та проектних роб1т, виробництвом, маркетингом, спо-живанням; пщроздЪюм нових розробок, який в скороченому вщ матрично! структури вигляд1 продовжуе д1яльтсть у напрям1 вдосконалення, модифшаци впроваджених розробок.
Венчурна (вщ англ. venture — ризик) форма оргатзаци управлшня застосовуеться у тому випадку, коли виникае потреба в ycniuiHO диочш, причому великш компанп, у якомога скор1шому виконанн1 проекту з впровадження науково-техтч-них нововведень у виробництво, а дал1 — на ринку. До венчур-но1 групи, зазвичай, входить дек1лька неординарно мислячих, 1шщативних, з пщприемницьким хистом фах!вц1в на чол1 з авторитетним оргатзатором, який отримуе необхщт повнова-ження у використаш вид1лених коптв при м1тмальному зов-тшньому втручант щодо ix використання та оргатзаци робгг. Досить часто практикуеться створення декглькох венчурних груп для роботи над одшею проблемою, як1 д1ють в автономному режим1 на конкурентних засадах.
Кер1внику венчурно*1 групи вщводиться роль не лише орга-тзатора д1яльност1 пошукового характеру, a i пщприемця, який забезпечуе гнучтсть в планувант, фшансувант проекту, отри-манн1 оч1кувано! продукци, вихщ з нею на ринок. Зазначимо, управлшня венчуром концентруеться на швидкому, в надзви-чайно обмежених термшах, впроваджент на ринок обнадшли-них науково-техшчних нововведень.
Можливий BapiaHT конгломератнох', багатофункцюнальнох
< труктури, коли кер1вництво для вирипення стандартних про-
373
Глава 13
блем застосовуе лшшно-функцюнальну структуру, для комплексных — матричну, для локальних — управлшня за проектом. Застосування р1зних (кр1м лшшно-функщонально!) структур може здшснюватися у певнш послщовност1, а може й одра-зу, якщо ми подивимося на д1яльшсть великих корпорацш, великих науково-виробничих об’еднань.
3 метою ефективно! координаци та планування конструк-торських po6iT в галузях машинобудування видишються го-ловт науково-дослщт та конструкторсьш оргашзаци, на яш покладено вщповщальшсть за техтчний р1вень ycix машин, механ1зм1в та iHmoro обладнання, що виготовляеться у цих галузях машинобудування. На зазначет оргашзаци, KpiM без-посереднього виконання конструкторських po6iT, покладаеть-ся методичне i координащйне кер1вництво роботами ycix конструкторських оргашзацш певно! галуз1 або виду виробництва. KpiM головних оргашзацш кожний вид машинобудування або вид виробництва мае вузько- або предметно-спещал1зоваш конструкторсьш бюро у склад1 завод1в-виробнишв. У деяких видах машинобудування для великогабаритних та складних машин (прокатт та трубт стани, папероробш машини тощо) розробка проект1в зашнчуеться проектними шститутами на стади техшчних проект1в, а на наступних стад1ях проектування виконуеться конструкторськими бюро завод1в, на яких щ машини виготовлятимутьс я.
Сучасна тенденщя полягае у тому, що заводсьш конструкторсьш пщроздиш збьлыпують обсяги проектно-конструктор-ських po6iT, залишаючи за конструкторськими шститутами лише вирипення особливо важливих проблемних питань.
На переважшй б1лыпост1 машинобуд1вних завод1в функщо-нальт схеми управлшня передбачають розпод1л вщд1лу головного конструктора (ВГК) тдприемства на окрем1 вщдиш, яш спещал1зуються на функцюнально вщокремлених частинах вироб1в або напрямках конструкторських po6iT. Склад i найменування таких вщдШв визначаеться специфшою та галузевою приналежтстю тдприемства. У загальному вигляд1 таш вщдиш можуть мати, наприклад, таш назви: вщд1л каркасно-силових конструкцш, вщд1л систем i прилад1в, вщд1л електро-обладнання, загальнотехшчний вщд1л тощо.
Кер1вництво вщдшами здшснюють начальники вщдиив — заступники головного конструктора за напрямками роботи.