Информационный сайт

 

Реклама
bulletinsite.net -> Книги на сайте -> Бизнесмену -> Герасемчук А.Е. -> "Экономика и организация производства" -> 100

Экономика и организация производства - Герасемчук А.Е.

Герасемчук А.Е. Экономика и организация производства — К.: Знание, 2007. — 678 c.
ISBN 966-346-214-0
Скачать (прямая ссылка): ekonomicaiorganproizvodstva2007.djvu
Предыдущая << 1 .. 94 95 96 97 98 99 < 100 > 101 102 103 104 105 106 .. 217 >> Следующая


Проте pieeHb концентрацп мае верхню економ1чну межу, перевищення яко! унеможливлюе подальше зростання ефектив-HOCTi виробництва. Створення i функщонування занадто великих пщприемств е часто недощльним не лише з економ1чних, а й з еколоичних та сощальних MipKyBaHb: воно призводить до посилення монопол1зму i через це заважае розвитку конкуренци продуценте на свгговому й нащональному ринках. Тому за ринкових вщносин Ш1ж виробниками i споживачами бшып важ-ливим стае зворотний процес — деконцентращя виробництва. Такий процес мае здшснюватися завдяки утворенню широко! мереж1 малих та середтх пщприемств i подолу юнуючих великих пщприемств. Свгговий досвщ свщчить про те, що мал1 пщприемства (ф1рми) е техтчно (технолончно) передовими, спещал1зованими, моб1льними та eKOHOMi4HO ефективними виробниками, як1 домшують передуем у науково-виробничШ cфepi д1яльност1, у виробництв1 шструмент1в та ш.

Спецдал1защя виробництва — це процес зосередження д1яль-HOCTi пщприемства на виготовленш певно! продукци або виконант окремих вид1в po6iT. Виокремлюють декитька й об’ектних вид1в:

316
Оргаызацмы основи виробництва

— до предметно спещалЬзованих належать пщприемства, що випускають кшцеву, готову до експлуатацп продукщю (трак-торний, автомобшьний завод тощо);

— подетально спецЬалЬзоваш — це пщприемства з виготовлення окремих деталей, агрегат1в i вузл1в для комплекту вання готово! продукци (редуктори, гумотехшчш вироби, штегральт схеми, двигуни, електроустаткування тощо);

— технологЬчно спещалЬзоват — це самостшт виробництва з виконання окремих стадш технолойчного процесу (ливарш, ковальсько-штампувальт, складальт заводи тощо);

— функцюналъно спещалЬзоват — ремонтш заводи, пщприемства, як1 виготовляють стандартну тару, машино-cepBicHi оргашзаци.

Спещал1защя пщприемств е важливою передумовою не-ухильного пщвищення ефективност! комерцшно-господарсько! д1яльность Поглиблення й розвиток ycix вид1в спещал1заци пщприемств супроводжуеться бглып широким застосуванням прогресивно! технологи, високопродуктивного спещал1зовано-го устаткування, запровадженням комплексно! мехашзаци й автоматизаци взаемопов’язаних виробничих ланок.

Водночас спещал1защя мае суттевий недолж. Якщо знижуеть-ся попит на продукщю спещал1зованого пщприемства, то його фшансовий стан може попршуватися. Ось чому за певних умов необхщно впроваджувати диверсифшацио виробництва.

Суттсть диверсифшацп полягае в одночасному розвитку багатьох вид1в виробництв, у значному розширенш номенкла-тури та асортименту вироб1в. Очевидно диверсифшащю можна вважати своерщним видом стратеги розвитку пщприемства, стратеги, спрямовано! на розширення сфер д1яльност1 на ринку нових продукт1в.

Такий пщхщ дае можлив1сть лшше маневрувати матер1аль-ними й людськими ресурсами, icT0TH0 зменшувати економ1ч-ний ризик, пов’язаний з виробництвом i реал1защею на ринку нових вид1в продукци, пщтримувати на належному piBHi фшан-сову стабьльтсть.

Кооперування виробництва е формою виробничих зв’язтв м1ж пщприемствами, що стльно виготовляють певний вид кшцево! продукци. Воно оргашчно пов’язане з розвитком спе-щал1заци виробництва, характеризуеться вщносною сталкггю га стшюстю зв’язюв м1ж продуцентами, необхщтстю дотри-

317
Глава 11

мання тдприемствами-суапжниками вщповщних техшко-тех-нолончних вимог головних пщприемств з випуску готових до експлуатаци вироб1в. Основними е агрегатне, подетальне та технологЬчне кооперування.

Окр1м наведених вщцв кооперування, у практищ господарювання е ще один специф1чний р1зновид виробничих зв’язшв, побудований на використант тимчасово вшьних (недованта-жених) виробничих потужностей пщприемств. BiH, однак, не зумовлений спещал1защею виробництва i тому мае випадко-вий характер. Економ1чне значения такого виду виробничого кооперування полягае в тому, що воно слугуе важливим чин-ником полшшення використання виробничих потужностей та персоналу на одних пщприемствах i лшвщацп вузьких м1сць на шших.

1нтегрування виробництва, тобто зосередження ycix стадш виробництва (загот1вельно!, обробно!, складально!) у межах одного пщприемства, об’еднання з тим, щоб бути незалежним вщ шших пщприемств. Така форма була поширена в СРСР, оск1льки пщприемства-постачальники часто не виконували умови постачань. У ринкових умовах термши угод е обов’язко-вою умовою делового партнерства.

Комбшування виробництва — це процес оргашчного по-еднання в одному пщприемств! (комбшат1) багатьох вироб-ництв, що належать до р1зних галузей промисловосп чи нащонального господарства у щлому. Комбшати вщр1зняються юлькома характерними ознаками: виробничо-технолончною, економ1чною й територ1альною едшстю; едшстю сировинно!, паливно-енергетично! та транспортно! баз, а також системи управлшня. Найважлившими е виробничо-технолопчна та еко-ном1чна едшсть, що означае пропорцштсть потужностей i обсягу випуску вщповщних вид1в продукци, узгоджешсть виробництва у 4aci. Виробництва у склад1 комбшат1в е технолог1чно та оргашзацшно взаемопов’язаними наст1льки т1сно, що кож-не з них не може функщонувати самостшно, хоч i мае ч1тку виробничу спещал1защю. На пщприемствах металургшно!, xiMi4HO*i, нафтох1м1чно*1 та деревообробно! промисловост1 комбшування стало основною формою оргашзаци виробництва. Проте в Укра!ш комбшування ще недостатньо розвиваеться на 6a3i, наприклад, комплексного використання окремих вид1в сировини та утшизацп вщход1в виробництва.
Предыдущая << 1 .. 94 95 96 97 98 99 < 100 > 101 102 103 104 105 106 .. 217 >> Следующая
Реклама
Авторские права © 2009 AdsNet. Все права защищены.
Rambler's Top100